Сторінка логопеда

Вчитель – логопед

Візьма Тетяна Миколаївна

Спеціаліст вищої категорії, вчитель - методист.

Життєве кредо:

Кожна прожита секунда – це частинка життя, а кожну частинку життя треба гідно прожити.

Педагогічне кредо:

До кожної дитини ключ знайти,

У праці результат хороший мати,

Упевнено і творчо до мети іти:

З любов’ю серце дітям віддавати.

Науково – методична тема:

«Інтеграція інноваційних та традиційних методів, прийомів корекції звуковимови – шлях до оптимізації корекційно-розвивального процесу.»

Вірш про логопеда

Якщо у малюка проблеми є -

Не всі він звуки вимовляє,

До логопеда ви зверніться,

Один лиш він за це відповідає.

Тренує мовну він комунікацію,

Граматика і лексика - його предмет,

Він вихователь,лікар,дефектолог,

Актор, оратор..... Все це - логопед.

Він справу свою любить так безмежно,

Для нього праці кращої нема.

Його професія потрібна, незалежно

Чи осінь це,чи літо, чи зима.

Свої зусилля він дарує дітям,

Вони взамін йому - свої знання.

І лиш залишилось постукать в кабінет

Зі скромним написом на ньому " Логопед"!

На початку 2021-2022 навчального року, після загального обстеження дітей старшої групи ЗДО «Берізка» було виявлено 15 дітей з недоліками мовлення. Всі ці діти мають недостатній рівень розвитку слухового сприйняття, фонематичних процесів, зв’язного мовлення. Це обумовлено різними причинами:

віковими особливостями формування слухового сприйняття;
педагогічною занедбаністю;
інтелектуальними, мовними порушеннями;
фізіологічними порушеннями органів слуху та їхніх функцій.

Тому у корекційно-розвивальній роботі ми передбачили ряд заходів, спрямованих на розвиток фонематичного слуху, сприймання, аналізу та синтезу слів, виправлення недоліків мовлення, розвиток мови в цілому,а саме:

Підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів:
Корекція дефектів звуковимови:
Корекція фонематичних процесів:
Удосконалення навичок граматично правильного мовлення.
Розвиток активної пізнавальної діяльності, невербального мислення, пам’яті, уваги,зорового гнозису.

Після обстеження дітей логопед ознайомив вихователів логопедичної групи з особливостями їхнього мовлення і запропонував перспективний план корекційної роботи. Керуючись цим планом, вихователі склали свій план роботи на місяць за всіма видами діяльності. У загальну систему роботи на заняттях та у повсякденному житті вихователі включили багато різних цікавих ігор та завдань, спрямованих на формування чіткої звуковимови та правильного граматичного мовлення.

Усю корекційно – розвивальну роботу ми будуємо в ігровій формі за принципом «від простого до складного» і спрямовуємо на позитивний результат. Виправлення мовлення – діяльність надзвичайно специфічна, вона потребує від дитини свідомої активності, наполегливої систематичної роботи на результат. Для цього ми застосовуємо різноманітні нетрадиційні підходи, зокрема використання ейдетики. У логопедичній роботі з дітьми допомагає символізація звуків і понять: символ – звук, символ – артикуляційна вправа, символ – артикуляційний орган. Щоб полегшити інтелектуальну напругу, зробити навчання більш доступним і цікавим, ми використовуємо такі мовні ігри та вправи на розвиток фонематичних процесів: «Відгадай по звуку», «Хто який голос подає?», «Тихо – голосно», «Хто уважний?», «Впіймай звук» та інші. Власноруч зробили ігри на розвиток фонематичного слуху: «Знайди свій будинок», «Знайди своє місце», «Забудькуваті клоуни», «Збери врожай», «Магазин», «Ланцюжок слів», ігри й вправи на розвиток мовленнєвого дихання «Гарячий чай», «Веселий вітерець», «Футбол», «Різнокольорові метелики», «Пташки», « Білий пароплав пливе по морю», «Півень – співунець», « Чарівний будиночок». З цими іграми познайомили вихователів і батьків.

Особливо стають у пригоді різні форми казкотерапії: аналіз відомих казок, створення казки по черзі, інсценування казки, вигадування початку чи кінця казки, творчі казки. (« Я почну, а ти закінчи», «Нові пригоди колобка», «Як колобок зустрів свою сестричку», «Винахідливість зайчика», « Як зайчик поласував морквинкою») Дітям дуже подобаються ці казки, вони визивають позитивні емоції дитини, сприяють зародженню креативних мовленнєвих здібностей, активізують та прискорюють корекцію різних порушень.

Досвід роботи показує, що стійкість результатів роботи з дітьми, які мають порушення мови, досягаються лише в разі впровадження особистісно зорієнтованого підходу до особистості, спрямування зусиль всіх учасників виховного процесу на пошук сучасних форм і методів роботи. Саме тому в нашій роботі широко використовуємо взаємовідвідування занять та різних інших заходів.

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мовлення, належить сім’Ї. Ми помітили, що батьки стали менше звертати увагу на якість мови, на правильність звуковимови, на достатній словниковий запас. А є і батьки, які самі не розрізняють правильну від порушеної вимови звуків і не вміють вимовляти деякі групи звуків.

Ми побачили, що сім’ю треба готувати і навчати. Не тільки діти, а і батьки потребують в отриманні необхідних знань , умінь , навичок з мовленнєвого розвитку дитини .

Тому робота з батьками спрямована на :

-формування у батьків елементарних знань про мовленнєвий розвиток дітей;

-сприйняття загального розвитку сімейної освіти;

-організацію профілактично-просвітницької роботи з родинами нашого садочка , а також з родинами, діти яких не відвідують дошкільний заклад .

Її девізом є: «Активізуємо родину заради покращення мовлення дитини». У логопедичній групі ми запланували роботу з батьками таким чином, щоб вони опанували не тільки теоретичну, а і практичну діяльність щодо особливостей розвитку мовленнєвої сфери дітей.

Ми провели такі консультації: «Особливості виховання дітей з порушеннями мовлення в сім’ї», «Значення мовленнєвого розвитку у формуванні особистості дитини» .

У вересны були проведені батьківські збори на тему: «Зміст і організація роботи в логопедичній групі і роль батьків у розширенні мовного потенціалу дітей – логопатів» .

У найскладніших випадках запрошуємо батьків на індивідуальні заняття і консультації . В логопедичній групі створили інформаційний куточок для батьків «Логопедичний порадник», оформили папки – пересувки «Свистячі звуки» , «Шиплячі звуки», «Сонорні звуки» , «Артикуляційні вправи для язичка». Створили логопедичний клуб для батьків «Допоможемо своїй дитині».Заплановано провести різні засідання, а саме: «Наш слухняний язичок» , «Розмовляємо правильно», «Вправні пальчики». Спілкуючись з батьками, важливо нагадати їм головне правило: у жодному разі не можна порівнювати одну дитину з іншою. Варто оцінювати лише її власну динаміку мовленнєвого розвитку та приділяти особливу увагу досягнутим успіхам.

Батьківські секрети успішної підготовки дитини до школи.

Визначальним чинником готовності дитини до школи є не знання нею «на зубок» усієї абетки чи вміння віртуозно рахувати, як традиційно вважає більшість батьків, а здатність дитини бути самостійною, комунікабельною, легко сприймати й успішно засвоювати нову інформацію. Запорука успішного навчання у школі - це передусім допитливість і цікавість до всього нового. А отже, батьки мають дитині у цьому всіляко сприяти й заохочувати її.

Про що слід потурбуватися батькам

Турбота батьків насамперед має проявлятися в зміцненні здоров'я дитини. Плавання, прогулянки та ігри на свіжому повітрі, катання на велосипеді, на роликах тощо - усі ці заняття розвиватимуть органи дихання та зміцнюватимуть м'язи дитини. Фізична та фізіологічна готовність до навчання у школі - це неабияк важливо.

Утім батькам не слід забувати і про розвиток у дитини навичок самообслуговування. Зокрема, необхідно потренувати її у вдяганні шкільної форми, застібанні ґудзиків, зав'язуванні шарфа, шнурівок тощо. Також дитина має вміти самостійно користуватися носовичком, гребінцем, доглядати за взуттям. Варто спільно затвердити вдома нове гасло: «Кожній речі - своє місце!».

Важливо, щоб дитина розвивала в собі вольові якості. Для цього її слід привчати кожну розпочату справу доводити до кінця. Проте справу варто давати посильну, враховуючи вікові особливості дитини, а не лише бажання та вимоги батьків.

Найважливішим способом розвитку зв'язного мовлення, мислення, уваги, пам'яті, уяви є читання дитині книжок. Читати або розповідати дошкільникам казки й оповідання треба не менше ніж півгодини на день. Обов'язково слід запитувати дитину про її враження від почутого, ставлення до персонажів та описаних подій тощо.

Не менш корисними видами діяльності є малювання, ліплення, конструювання, що стимулюють розвиток фантазії, уяви, кмітливості. Не слід забувати й про формування в дитини початкових природничих знань. Разом з нею можна, наприклад, виростити на підвіконні зелену цибулю або кріп і навчити правильно за ними доглядати.

Послаблене здоров'я - не перешкода навчанню

Трапляється, що дитина самостійна, комунікабельна, здібна до навчання, проте здоров'я у неї дуже слабке або ж є хронічні хвороби. Це може істотно завадити відвідуванню нею школи. За цих обставин набуває поширення практика домашнього навчання. Діти із серйозно ослабленим здоров'ям, отримавши довідку від лікаря, можуть бути зараховані до школи, але перші півроку чи рік займатися вдома. Учитель зі школи приходить до дитини додому і проводить з нею уроки індивідуально. Коли ж здоров'я дитини поліпшується, вона починає відвідувати школу разом з іншими дітьми.

Якщо в дитини є особливі проблеми, пов'язані з послабленим зором, слухом, серйозні логопедичні проблеми, порушення моторики, потрібна консультація спеціаліста. Він допоможе батькам визначитися зі строками вступу їхньої дитини до школи та правильно обрати навчальний заклад.

Умови успішного навчання дитини

Кожна дитина має вроджену потребу в новій інформації, іншими словами - до пізнання. Це зазвичай проявляється в допитливості дітей, їхній зацікавленості, прагненні й бажанні повсякчас пізнавати щось нове.

Стимулюємо допитливість

Щира дитяча допитливість, зацікавленість у пізнанні нового - це основа легкого й успішного навчання дитини. Тому відмахуватися від дитячих запитань означає придушувати «допитливість розуму» дитини, а отже, її потяг до знань і бажання вчитися. І в результаті діти, на чиї запитання батьки свого часу не відповідали, починають потроху відставати в навчанні. Тим паче, коли їхню допитливість, особливо ту, що, на думку дорослих, не стосується шкільних знань, так і продовжують придушувати.

Навчаємося граючись

У процесі підготовки до школи батьки мають включати елементи навчання в усі можливі ігри дитини. Це неодмінно сприятиме пробудженню й закріпленню інтересу до навчання. На веселу гру цілком можна перетворити й виконання в майбутньому шкільних домашніх завдань.

До речі, засвоюючи знання в цікавій ігровій формі, дитина отримує задоволення від навчання. Воно виникає і закріплюється, так би мовити, на рівні безумовних рефлексів. І що важливо, дитина отримує задоволення не так від одержання знань, як від можливості активно застосовувати їх у реальному житті. Тож, аби підтримувати й посилювати в дитини потяг до навчання упродовж усіх шкільних років, дорослі мають щоразу акцентувати її увагу на тому, як ті чи інші знання можна застосовувати в реальних умовах життя.

Спонукаємо користуватися знаннями

Якщо дитина відчуває, що отримані нею знання не «лежать мертвим вантажем», а їх постійно можна застосовувати на практиці - це мотивує її отримувати нові й нові корисні знання. Батьки, у свою чергу, мають заохочувати дитину до цього - закріплювати отриману нову інформацію грою в пошук можливостей її застосування. Наприклад, можна наочно довести дитині, що вітер буває різної сили та напрямку. Для цього слід зробити разом з нею вітрячок і флюгер, яскраво прикрасити їх та простежити за швидкістю і напрямком їхніх обертань у різний час. Важливо спонукати дитину самостійно зробити відповідні висновки. Така робота з дитиною одночасно розвиватиме в дитини дрібну моторику, мовлення, логічне мислення, кмітливість, естетичний смак, а ще - подарує позитивний настрій від спільної цікавої роботи з батьками.

Отже, головна умова успішного навчання - не формувати в дитини потребу у вивченні будь-чого «від А до Я», а розвивати так званий «допитливий розум». Тож найперше завдання дошкільного закладу і батьків - постійно підживлювати й підтримувати дитячу допитливість.

Опитувальник для самостійного визначення батьками рівня готовності дитини до шкільного навчання

Шановні батьки!

Пропонуємо вам самостійно визначити, наскільки ваша дитина готова до вступу до школи. Ваші відверті відповіді на запитання опитувальника допоможуть запобігти можливим проблемам на початковому етапі навчання дитини у школі. Опитувальник передусім призначений для того, абидопомогти вам замислитися і оцінити, який шлях ви разом з дитиною пройшли за шість років її життя і яких результатів досягли.

Звертаємо вашу увагу на те, що всі перераховані знання та вміння є не стільки обов'язковими, як бажаними. Пам'ятайте: дитина не має володіти всіма без винятку переліченими характеристиками та навичками.

Окрім відповідей «так» або «ні», на запитання опитувальника можна відповідати «завжди», «інколи», «часто», «зрідка», «ніколи».

Побутовий досвід дитини:

-Чи доводилося дитині супроводжувати вас на пошту, у банк?

-Чи їздили ви разом з нею громадським транспортом?

-Чи виявляє дитина сталий інтерес до якої-небудь діяльності?

-Чи маєте ви змогу регулярно читати дитині книжки?

-Чи уважно й залюбки вона слухає, коли ви читаєте їй уголос?

-Чи виникає у дитини бажання переглядати книжки самостійно?

-Чи проявляє вона інтерес до читання?

-Чи запитує дитина, що означають ті чи ті слова?

Початкові знання з різних сфер:

-Чи орієнтується дитина в основних просторових поняттях (правий-лівий, зверху-знизу), чи розрізняєвеличини (великий-малий, довгий-короткий, тонкий-товстий, широкий-вузький, високий-низькийтощо).

-Чи розуміє дитина найпростіші принципи класифікації, наприклад: знайти серед кількох картинок одну «зайву», вибрати лише іграшки чи меблі із зображених на картинках або назвати речі, які можуть котитися і які не можуть та ін.?

-Чи може дитина втримати в пам'яті й виконати, принаймні, три вказівки чи запам'ятати до 8-10 предметів або слів та ін.?

-Чи може дитина назвати більшість літер абетки?

Комунікативні вміння:

-Чи бере дитина участь в іграх інших дітей, чи ділиться з ними іграшками?

-Чи дотримується вона черги, коли цього потребує ситуація?

-Чи здатна дитина слухати інших, не перебиваючи?

-Чи може дотримуватися загальних правил у грі з іншими дітьми?

-Чи може зрозуміло висловити свою думку, бажання, прохання тощо?

Мовленнєвий розвиток:

-Чи може дитина назвати основні предмети, які її оточують?

-Чи легко дитині відповідати на запитання дорослих?

-Чи може дитина пояснити призначення побутових речей, як-от: пилосос, лійка, стіл тощо?

-Чи може дитина пояснити, де розміщено певні предмети: над столом, під ліжком, за стільцем, на підлозі, біля стіни тощо?

-Чи може дитина розповісти історію, описати випадок, що стався з нею?

-Чи чітко дитина вимовляє слова, звуки?

-Чи вміє дитина утворювати різні граматичні форми слів?

Емоційний розвиток:

-Чи весела дитина (удома та в колі товаришів)?

-Чи сформувався в дитини образ себе як людини, яка багато чого може?

-Чи легко дитині підлаштуватися до змін у звичному розпорядку дня, «переключатися» з одного завдання на інше?

-Чи здатна дитина працювати самостійно, змагатися у виконанні завдань з іншими дітьми?

-Чи бадьора та зацікавлена дитина?

Фізичний розвиток:

-Чи добре дитина чує?

-Чи добре вона бачить? Пам'ятайте, що навіть незначне, вчасно не скореговане зниження зору в дитини може стати причиною невстигання в навчанні, а надалі - призвести до зниження самооцінки, проблем у поведінці.

-Чи здатна дитина посидіти спокійно впродовж певного часу?

-Чи розвинена в дитини координація моторних навичок? Наприклад, чи може вона вільно гратися м'ячем, стрибати, спускатися та підніматися сходами? За потреби проконсультуйтеся у дитячого невролога.

-Чи здорова, активна та бадьора дитина?

Слухове та зорове сприймання:

-Чи здатна дитина розпізнавати слова, які починаються з різних звуків, як-от: ліс-ніс, і мак-лак?

- Чи може дитина повторити за дорослим декілька слів або цифр?

-Чи здатна дитина переказати історію, зберігши основну думку і послідовність подій?

-Чи здатна дитина розкласти по порядку (в логічній послідовності) серію з чотирьох малюнків?

-Чи розуміє дитина, що читати правильно зліва направо?

-Чи може дитина ідентифікувати схожі та несхожі форми? Наприклад, знайти картинку, яка не схожа на інші?

-Чи може дитина зорово розрізняти букви й короткі слова, наприклад: [б]-[п], сум-шум лоб-рот, кіт-лід?

Загальна та психологічна готовність до вступу в школу. Чи вміє дитина:

-Пояснити за допомогою слів, а не показуючи пальцем, що вона хоче?

-Розмовляти зв'язно, наприклад, «покажи мені...», «поясни, як...»?

-Розуміти зміст того, про що їй читають?

-Чітко вимовляти своє ім'я, прізвище? Чи пам'ятає свою домашню адресу?

-Писати олівцем чи восковою крейдою на папері?

-Користуватися фарбами, пластиліном, кольоровими олівцями, фломастерами?

-Вирізати ножицями з тупими кінцями, до того ж рівно і не поранившись?

-Слухати й виконувати отримані вказівки?

-Уважно слухати, коли хтось із нею розмовляє?

-Зосередитися мінімум на десять хвилин, щоб виконати отримане завдання?

-Захоплено слухати, коли їй читають уголос або розповідають історії?

-Позитивно оцінювати себе: я - людина, яка багато чого може?

-«Підлаштовуватися», коли дорослі змінюють тему розмови?

-Виявляти інтерес до предметів та явищ, які її оточують?

-Добре ладнати з іншими дітьми, без значних конфліктів і образ?

http://dytsadok.org.ua/upload/users_files/ef0345c6047484e5654186c72ac922dc.docx